Протидія корупції: посилення санкцій за кримінальні правопорушення, обов’язок юридичних осіб щодо вжиття заходів для запобігання корупції та заохочення до цього власних працівників

Законом України №1261-VII від 02.06.2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» передбачено поширення юрисдикції України на іноземців та осіб без громадянства, якщо вони за межами України вчинили у співучасті зі службовими особами, які є громадянами України, будь-який із злочинів, передбачених ст.ст. 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, або якщо вони пропонували, обіцяли, надали неправомірну вигоду таким службовим особам, або прийняли пропозицію, обіцянку неправомірної вигоди чи одержали від них таку вигоду.

Також Законом посилюються санкції за злочини, передбачені ст.ст. 354, 364, 364-1, 365-2, 368,    368-3, 368-4, 369 КК України та за інші службові злочини.

Відзначимо, що ст.368-4 КК України передбачено відповідальність аудитора, нотаріуса, експерта, оцінювача, третейського судді або іншої особи, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посередником чи арбітром під час розгляду колективних трудових спорів  не тільки за одержання неправомірної вигоди, але й за прийняття пропозиції чи обіцянки.

Нормативний акт також передбачає гарантії для осіб, що повідомляють про корупційні правопорушення. Зокрема, у справах щодо звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування до працівника з боку керівника або роботодавця заходів впливу у зв’язку з повідомленням таким працівником про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

Запропоновані Законом зміни дозволять повідомляти про корупційні правопорушення анонімно.

Законом запроваджується зовнішній контроль щодо декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Такі повноваження  покладені на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який також матиме право на одержання у банків інформації щодо вказаних в декларації відомостей при проведенні їх перевірки.

Ряд змін передбачено і щодо кримінальної відповідальності юридичних осіб. Зокрема, встановлюються інші підстави для застосування до юричної особи заходів кримінально-правового характеру:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 209, 306, ч.ч. 1,2 ст.368-3, ч.ч. 1,2 ст.368-4, ст.ст. 369, 369-2 КК України;

2) незабезпечення або неналежне забезпечення виконання покладених на її уповноважену особу обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 209, 306, ч.ч. 1,2 ст.368-3, ч.ч. 1,2 ст.368-4, ст.ст. 369, 369-2 КК України;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 258–258-5 КК України.

Крім того, суд застосовує штраф до юридичної особи в рамках заходів кримінально-правового характеру, виходячи з двократного розміру незаконно одержаного прибутку (доходу) (раніше встановлювалось, що юридична особа сплачує від 5 до 75 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Неоднозначним положенням Закону виявились норми щодо покладення на юридичних осіб обов’язку по розробці та вжиттю заходів із запобігання корупції, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання корупції в діяльності юридичної особи. В число таких заходів, зокрема, входить розробка спеціальних правил, рекомендацій, у тому числі етичних норм для працівників.