Визнання договору недійсним із підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України

За положенням ч.1 ст. 225 ЦК правочин, який дієздатна фізична особа  вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені, у разі, якщо суд встановить, що у момент укладення договору особа неспроможна була розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Та обставина, що дієздатна фізична особа у момент укладення договору виявляла ознаки психічного розладу, які здійснили істотний вплив на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, обмежуючи цю здатність, не є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 17 вересня 2014 року, у справі №6-131 цс 14, предметом якої був спір про визнання договору недійсним із підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України.