Узагальнення судової практики з застосування Городоцьким районним судом Львівської області угод у кримінальному провадження за I-ше півріччя 2014 року.

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальний-процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року, який набрав чинності 20 листопада 2012 року, містить велику кількість положень, які мають на меті забезпечити ефективність та оперативність розгляду кримінальних проваджень.

Новелою у кримінально-процесуальному законодавстві є здійснення кримінального провадження на підставі угод, яке належить до особливих порядків кримінального провадження.

Зокрема, главою 35 розділу VI КПК передбачено можливість укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим при наявності винуватості та угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Хоча кримінальний процесуальний закон не надає окремого визначення поняття «угода» у кримінальному провадженні, угоду про визнання винуватості можна охарактеризувати як досягнутий у процесі домовленостей між стороною обвинувачення та стороною захисту компроміс на взаємовигідних для обох сторін умовах щодо вирішення кримінальноправового конфлікту.

Угоди - це інститут кримінального процесу, спрямований на спрощення та скорочення процедури розгляду кримінальних проваджень.

Провадження на підставі угод забезпечує права особи на швидке поновлення своїх прав (особливо у нескладних кримінальних провадженнях).

Провадження на підставі угод є елементами приведення національного законодавства до європейських стандартів.

Статтею 468 КПК України передбачено два види угод у кримінальному провадженні:

- угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;

- угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Зазначене положення кримінального процесу забезпечує розгляд обвинувачення судом у найкоротші строки, сприяє зменшенню навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях, мінімізує бюджетні витрати та забезпечує швидке відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Інститут угод значно розширив шляхи реалізації принципу диспозитивності, згідно з яким сторони кримінального провадження наділені повноваженнями вільно у межах закону самостійно обирати способи здійснення своїх матеріальних і процесуальних прав, а також використовувати на власний розсуд передбачені законом публічні засоби їхнього захисту, активно впливаючи на хід і результати кримінального провадження.

На виконання плану роботи та листа Апеляційного суду Львівської області Городоцьким районним судом Львівської області проведено узагальнення здійснення судових проваджень на підставі угод у 1 півріччі 2014 року.

У І півріччі 2014 року суддями Городоцького районного суду Львівської області винесено:

 6 вироків про затвердження угод, з них:

2 угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним;

4 угоди про визнання винуватості;

1 ухвалу про відмову у затвердженні угоди про примирення.

Угода про примирення - це угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Важливим елементом укладення угоди про примирення є згода на примирення обох сторін, яка припускає остаточне вирішення виниклого кримінально-правого конфлікту. Оскільки угода, це двосторонні, обопільні та добровільні дії, суду необхідно перевірити, чи дійсно між учасниками угоди досягнуто миру. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засіданн за обовязкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Зокрема, вироком Городоцького районного суду Львівської області від 12.06.2014р. (суддя Українець П.Ф.) у підготовчому судовому засіданні, за участі сторін угоди та прокурора, затверджено угоду від 26.05.2014р. про примирення між потерпілим К. та підозрюваним К. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, яка укладена на досудовому розслідуванні добровільно, без будь-якого примусу. Згідно угоди, підозрюваний повністю визнав свою вину, а потерпілий прийняв вибачення і не вимагав будь-якого відшкодування, сторони погодились на призначення покарання у виді 120 годин (ста двадцяти годин) громадських робіт.

Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 08.05.2014р. (суддя Перетятько О.В.) у підготовчому судовому засіданні за участі підозрюваного, потерпілого та прокурора затверджено угоду від 28.03.2014р. про примирення між потерпілим Л. та обвинуваченим П. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Сторони домовились, що на час укладення угоди потерпілий жодних матеріальних претензій до обвинуваченого не має, а з приводу заподіяної шкоди здоров’ю потерпілого обвинувачений зобов’язувався виплатити грошову компенсацію на його лікування. Крім того, сторони узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяці та покласти обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Перед прийняттям рішення про затвердження цих угод про примирення судом з’ясовувалось в обвинувачених, чи цілком вони розуміють:

1) що вони мають право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують, а вони мають такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Також, при затвердженні вищевказаних угод, судом з’ясовувалось у потерпілих, чи вони розуміють наслідки затвердження угоди.

Згідно ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Так, ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 26.05.2014 р. (суддя Українець П.Ф.) у підготовчому судовому засіданні, в присутності поретрілого, прокурора, підозрюваного та його захисника, відмовлено у затвердженні угоди про примирення між потерпілим С. та підозрюваним Я від 30.04.2014р., та кримінальне провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування, оскільки умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, зокрема, потерпілими від дій, скоєння яких інкриміновано Я, можуть бути С. чи М.Л., чи інші особи, а не С.

Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.

Зокрема, у справі про обвинувачення Г за ч.1 ст.263 КК України у підготовчому судовому засіданні, за участі сторін угоди, винесено вирок 05.06.2014р. (суддя Малахова-Онуфер А.М.), яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 23.05.2014р. між прокурором та підозрюваним, який свою вину повністю визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох малолітніх дітей. Даним вироком Г. визнано винним та засуджено на три роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено з випробуванням на один рік.

Так, по справі про обвинувачення Л . між прокурором та обвинуваченим 31.03.2014р. укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої Л. щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. 11.04.2014р. у підготовчому судовому засіданні, в присутності прокурора та обвинуваченого, суддя Перетятько О.В. затвердила дану угоду та визнала Л. винним у вчиннні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.321 КК України та призначила покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вироком Городоцького районного суду Львівської області від 31.01.2014р. (суддя Яворська Н.І.) у підготовчому судовому засіданні, за участі сторін, затверджено угоду від 24.12.2013р. про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором. За даною угодою, обвинувачений Б. визнав обвинувачення в обсязі підозри, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину. Вироком йому призначено узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Крім того, у справі про обвинувачення Ю. за ч.2 ст.240 КК України у підготовчому судовому засіданні, за участі сторін угоди та захисника обвинуваченого, винесено вирок від 06.03.2014р. (суддя Яворська Н.І.), яким затверджено угоду про визнання винуватості від 23.01.2014р. між прокурором та обвинуваченим, за умовами якої, Ю. свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину.  Згідно вироку, Ю. визнано винним та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судді з’ясовували в обвинувачених, чи цілком вони розуміють:

1) що вони мають право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що шість із семи угод, поданих до суду, відповідали положенням ст.ст. 471, 472 КПК України, вищевказані угоди були затверджені із дотриманням вимог норм ст.ст. 314 – 317, 474 КПК України та до Апеляційного суду Львівської області не оскаржувалися.

Проблемних питань при розгляді вказаних вище угод у суддів Городоцького районного суду Львівської області не виникало.

Помічник судді Городоцького

районного суду Львівської області                                                          М.С.Васільєва