Знесення самочинного будівництва відповідно до положень статті 376 ЦК України

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України об’єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов:

-         земельна ділянка не відведена для цієї мети;

-         відсутній належний дозвіл на будівництво;

-         відсутній належним чином затверджений проект;

-         під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За змістом ч.ч. 4,7 ст.376 ЦК України, залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво:

- знесення самочинно збудованого об’єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок;

- приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України, позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом ст.376 ЦК України, вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Вищевказане узгоджується з нормами ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України,  згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Такого висновку прийшов Верховний Суд України при розгляді 19.11.2014 року справи № 6-180цс14 про знесення самочинного будівництва.