Висновки Верховного Суду України щодо : привласнення коштів, пенсії у зв’язку із втратою годувальника, виплат військовослужбовцям та щодо розміру штрафу.

Якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 Кримінального кодексу.

Однак якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди (хабара), тобто ще за частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15 і відповідною частиною статті 369 КК.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 26 березня 2015 року, розглядаючи справу №5-3кс15 щодо юридичної оцінки дій особи, яка завдяки обману заволодіває грошима (цінностями) іншої особи і при цьому викликає в неї бажання вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого остання вважає для себе у даній ситуації вигідним.

Перелік непрацездатних членів сім’ї, яким може бути призначена пенсія у зв’язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним.

На це звернув увагу Верховний Суд України на засіданні Судової палати в адміністративних справах 10 березня 2015 року у справі №21-615а14  про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

У разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка надається йому з урахуванням виплаченої раніше суми.

Постанова ВСУ від 10 березня 2015 року у справі №21-563а14.

Штраф зменшується до меж санкції ч.3 ст.212 КК, яка зазнала змін унаслідок прийняття закону №4025-VI, без урахування ч.2 ст.53 КК у новій редакції, якщо злочин скоєно до набрання цим актом чинності.

До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 05 березня 2015 року №5-2кс15.